Розстрочка(відстрочка) грошового зобовязання або податкового боргу-як інструмент балансування касового бюджету (Cash Budget) Компанії

До основних принципів управління грошовими активами можна віднести наступні:
підтримання оптимального залишку грошових активів для забезпечення безперервної діяльності;
створення резерву вільних грошових засобів для компенсації видатків: можливого розширення виробництва, непередбачуваних втрат;
облік діапазону сезонних змін залишку грошових коштів;
своєчасна трансформація вільних грошових засобів у високоліквідні фінансові інвестиції і їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

До вхідних грошових потоків відносяться:
потоки від реалізації продукції Компанії;
потоки пов’язані із позиками, отриманими Компанією;
потоки обумовлені збільшення капіталу Компанії.

Вихідні потоки можуть бути результатом:
рішень довгострокового характеру: виплати по кредитах, оплата постачальникам;
сплати експлуатаційних витрат;
проведення інвестиційних платежів;
внесення в Державний бюджет податків та платежів.

Аналіз вхідних та вихідних грошових потоків по періоду (місяць, квартал, рік) показує надлишок чи дефіцит грошових коштів.

Для ефективного управління грошовими коштами Компанії корисно сформувати бюджет грошових коштів або касовий бюджет (Cash Budget).

Касовий бюджет (Cash Budget) – періодично складений прогноз вхідних та вихідних грошових потоків протягом певного періоду.

Касовий бюджет є складовою загального бюджету Компанії.

Основні фактори, які враховуються при складанні касового бюджету Компанії:
аналіз руху грошових коштів;
аналіз інкасації дебіторської заборгованості;
аналіз кредиторської заборгованості;
інфляція;
кредитна ставка;
дивідендна політика;
податки.

Одним із інструментів балансування касового бюджету (Cash Budget) Компанії, в частині податків, може бути розстрочка (відстрочка) грошового зобов’язання або податкового боргу Компанії.

Так, відповідно до положень статті 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати Компанією її грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття Державної податковою службою України (далі - контролюючий орган) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Компанія має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Компанія, яка звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається такою, що узгодила суму такого грошового зобов’язання (пункт 100.2 статті 100 ПКУ).

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу Компанії є надання нею достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такої Компанії, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такої Компанії (пункт 100.4 статті 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу Компанії є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такої Компанії, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такої Компанії (пункт 100.5 статті 100 ПКУ).

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 ПКУ).

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна Компанії, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна Компанії, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, – у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу (пункт 100.11 статті 100 ПКУ).

Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно Компанії з податкової застави (пункт 100.14 статті 100 ПКУ).

Тільки збалансований касовий бюджет (Cash Budget) Компанії дозволить сформувати оптимальний залишок грошових засобів, який необхідний для розрахунків по власних невідкладних фінансових зобов’язаннях, інвестування у    короткострокові фінансові інструменти.