Податкові перевірки – не з приємних справ. А коли за результатами документальної виїзної перевірки ще й, на думку перевіряючих, виявлені порушення… Адже не помиляється той, хто нічого не робить. І податківці не виняток. Але не потрібно впадати у відчай, оскільки в Податковому кодексі містяться норми, які дають можливість платнику податків захиститися.

Результати документальної виїзної перевірки, якщо виявлені порушення, оформлюються у формі акта. Згідно з абзацом другим п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац четвертий п.86.1 ст.86 ПКУ). Якщо платник податків або його законні представники відмовляються від підписання акта, посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. 

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п.86.7 ст.86 ПКУ).

Подання заперечення – перший крок до захисту своїх прав і можливість врегулювати спір. Додаючи документи, платник має можливість спростувати наявність зафіксованих в акті порушень.

Подані заперечення та/або додаткові документи податковий орган повинен  розглянути протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь. Податковий кодекс надає право платнику податків (його уповноваженій особі та/або представнику) брати участь у розгляді заперечень, про що платник податків повинен зазначити у запереченнях. Тому, якщо платник зазначить про бажання брати участь у розгляді заперечень, контролюючий орган буде зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта перевірки. 

Результати розгляду заперечень платника податків враховуватимуться при прийнятті керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про визначення грошових зобов'язань. Абзац четвертий пункту 86.7 статті 86 ПКУ надає право платнику податків або його законному представнику бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику акта перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Слід пам’ятати, що порядок листування платників податків та контролюючих органів визначений статтею 42 ПКУ. Так, згідно з п.42.1 ст.42 ПКУ податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Відповідно до п.42.2 ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Навіть якщо податковий орган не врахував аргументи платника податків, наведені в поданому запереченні, та надані додаткові документи, платник податків має право оскаржити прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. 

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений в статті 56 ПКУ. 

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. 

Пропущення передбаченого Податковим кодексом строку на подання скарги є підставою для залишення останньої без розгляду.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.56.8 ст.56 ПКУ).

Однак, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 ПКУ.

Не може не тішити платників податків норма, що міститься в абзаці другому та третьому пункту 56.9 статті 56 ПКУ, а саме: якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків; скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 56.4 статті 56 ПКУ визначено, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. 

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за №1617/28062, затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який забезпечує врегулювання спорів з контролюючими органами в досудовому порядку. 

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, платник податків при бажанні може скористатися нормами Податкового кодексу для відстоювання власної правоти.